Роздуми
У еру,сповнену бажань, Неординарних сподівань. Я вміло кину жереб долі: "Чи залишуся у неволі?" А чи,боротимусь до ранку, Щаслива,одчиню фіранку. Побачу сонце на блакиті, І під вікном,розмай із квітів. І зрозумію,що зуміла, Перемогла,перетерпіла. Переборола ворогів, Перемогла свій власний гнів. Можливо це,вже і не нове, Та я вже йду,будьте здорові!
2018-12-16 08:18:15
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
No feelings
🤘
Відповісти
2018-12-16 08:53:12
1
Анастасия Сокорева
@No feelings спасибо)
Відповісти
2018-12-16 09:04:42
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2229
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
42
7
2739