Зміни
І ніби й любила, а ніби й брехала... Сама себе в пастку чужу заманила. Я тої любові так довго чекала. А краще б боялась, вона все змінила. І ночі спокійні на ночі безсонні, І сни надзвичайні на каву над ранок. Зелену долину на темну безодню, І сонце у небі на дощ із туманом. І сльози в подушку на сміх без причини. А сміх той на мрію далеку,злочинну Що десь не в цім світі ти двері відчиниш, Щоб в дім запросити життя мого зміну.
2018-02-20 20:33:28
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Oksana J
Гарний вірш 😍 Добавлю в обране)
Відповісти
2018-02-20 20:39:53
Подобається
Alice Fantomhife
@Oksana J Дякую дуже)))
Відповісти
2018-02-20 20:43:27
Подобається
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
61
4
7841
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1351