Місто дощів і одна смерть
Смійся, не смійся - буде лиш гірше,
Нащо мені ті сніги і дощі?
І самоті вже не знайдеться місця
У закапелках моєї душі.
В день, коли дихати вже нема сили,
В день, коли знов барабанять дощі
Друзі не скажуть "Нарешті віджила!".
"Друзі" сміятимуться від душі...
Я помиратиму так непомітно
Ніби й не було на світі мене.
Тільки на вулиці буде ще світло -
Це місто дощів поминає мене...
2018-05-09 13:27:47
5
0