Ну?... Кричи!

Alice Fantomhife

Коли здається от він, мій фінал, Коли вогонь лице моє ховає, У той момент є вище всіх похвал Почути, що тебе комусь не вистачає. Коли мій сутінковий світ вже майже змерк, Коли безмовний крик твій серце роздирає, Коли уже не за порогом смерть. Тоді лише душа моя літає. Бо крик той я шукала все життя, Бо в пошуках ішла на різні жертви. Нехай помру... Нехай без каяття... Мені лиш хочеться щасливою померти...

2018-01-29 18:53:34

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Alice Fantomhife

, дякую, мені приємно, що хоч комусь вони подобаються))) Тільки будь ласка, на ваші, а твої, мені всього 16

Відповісти

2018-01-30 17:35:58

Подобається

Інші вірші поета

Забута любов Другові Цвинтар гільйотин Добрі "друзі"

Інші поети

dila mayne

@fuckmeziam

Arif Babatinca

@arif_babatinca

mikami

@mikami

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3938

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1980