Ну?... Кричи!
Alice Fantomhife
Коли здається от він, мій фінал, Коли вогонь лице моє ховає, У той момент є вище всіх похвал Почути, що тебе комусь не вистачає. Коли мій сутінковий світ вже майже змерк, Коли безмовний крик твій серце роздирає, Коли уже не за порогом смерть. Тоді лише душа моя літає. Бо крик той я шукала все життя, Бо в пошуках ішла на різні жертви. Нехай помру... Нехай без каяття... Мені лиш хочеться щасливою померти...
2018-01-29 18:53:34
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Alice Fantomhife
, дякую, мені приємно, що хоч комусь вони подобаються))) Тільки будь ласка, на ваші, а твої, мені всього 16
Відповісти
2018-01-30 17:35:58
Подобається
Інші вірші поета
Поспішати жити Чийсь кат Перед і післясмертне Той світ
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Hastysha Key
@Nastyshka
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2939
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1863