Ну?... Кричи!
Коли здається от він, мій фінал, Коли вогонь лице моє ховає, У той момент є вище всіх похвал Почути, що тебе комусь не вистачає. Коли мій сутінковий світ вже майже змерк, Коли безмовний крик твій серце роздирає, Коли уже не за порогом смерть. Тоді лише душа моя літає. Бо крик той я шукала все життя, Бо в пошуках ішла на різні жертви. Нехай помру... Нехай без каяття... Мені лиш хочеться щасливою померти...
2018-01-29 18:53:34
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Alice Fantomhife
, дякую, мені приємно, що хоч комусь вони подобаються))) Тільки будь ласка, на ваші, а твої, мені всього 16
Відповісти
2018-01-30 17:35:58
Подобається
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9168
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1963