Місто, яке сниться
Я слухаю потуги піаніста І знов в дитинство повертаюся своє. Я повертаюся у своє рідне місто, Де рідний натовп вулицями рідними снує. Де дощ буває час від часу і несильний. З бруківки він змиває все сміття і бруд. Де кожен почувається нарешті вільним, Де в парку засина "натомлений" рекрут. Це місто теж комусь ночами сниться, Комусь, хто в ньому виріс і прожив. Мені ж у цьому місці знов не спиться, Який би дощ по шибках тут не бив...
2018-05-10 10:48:21
9
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2567
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3212