Місто, яке сниться
Я слухаю потуги піаніста І знов в дитинство повертаюся своє. Я повертаюся у своє рідне місто, Де рідний натовп вулицями рідними снує. Де дощ буває час від часу і несильний. З бруківки він змиває все сміття і бруд. Де кожен почувається нарешті вільним, Де в парку засина "натомлений" рекрут. Це місто теж комусь ночами сниться, Комусь, хто в ньому виріс і прожив. Мені ж у цьому місці знов не спиться, Який би дощ по шибках тут не бив...
2018-05-10 10:48:21
9
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1076
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1353