Вітер дико віяв
Олександр Гусейнов
Вітер дико віяв, за вікном лив дощ Це був недобрий знак, щось їх попереджало Остання їхня ніч, не вистачає місць А взавтра в інше місто він вже відїджає Вона його чекає. Він в серці назавжди Впевнена у ньому більше ніж в собі Збирались одружитись, під вінець піти Та мрії зруйнували чужини краї... Один невинний погляд в очі незнайомці Пробрав коханням серце, до душі дістався Її образ в голові завис як в фотозйомці Триматись він не міг і невідомій здався...
2020-02-28 20:27:50
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов це просто слова, чи почуття на папері?
Відповісти
2020-03-31 20:33:11
1
Олександр Гусейнов
@Вікторія Прохоренко Слова)
Відповісти
2020-03-31 20:40:02
Подобається
Вікторія Прохоренко
@Олександр Гусейнов ясно
Відповісти
2020-03-31 20:48:21
1
Інші вірші поета
Я стою перед... Інтерв'ю з повією Сергій під дубом... Ти обожнюєш MARVEL(Супергерой)
Інші поети
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Unbreakable heart
B I
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14879
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1821