В іншім світі невідомому

Олександр Гусейнов

В іншім світі невідомому Сидять істоти за книжками Біла паста мчить по чорному Вони сміються там над нами Вони творці всіх доль людських Вони життя для нас там пишуть Ми всі залежимо від них З шматків душі салатик кришуть Хтось злий, хтось добрий, хтось ніякий Хтось кохає, а хтось ні На світі люд існує всякий Одні вгорі, другі на дні Ми тут творці своєї долі! Так звикли думати всі люди Насправді ж, граємо ми ролі Сценарій душ літає всюди У когось радість, в когось біль Одні сміються, інші плачуть Життя - це цукор, або ж сіль Творці сліпі, вони не бачуть Вони не можуть відчувати Для них ми ляльки на нитках Так просто їм когось прибрати Так просто сіяти в нас жах В іншім світі невідомому Сидять істоти за книжками Біла паста мчить по чорному Вони сміються там над нами

2020-12-04 19:12:02

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Інший вимір в якому живуть вищі істоти, які пишуть наші долі)

Відповісти

2020-12-07 06:10:10

Подобається

Інші вірші поета

Не шукай... ТРАТАТАМ Ти одна сидиш сумуєш... 5 хвилин

Інші поети

EmmaGolfild

@EmmaGolfild

Меліса

@kolucha

alphafemale_

@alphafemale

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3060

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2592