Вбивця кохав

Олександр Гусейнов

Вбивця кохав Моя професія - Вбивця Знищую різних людей І серцю немає різниці Головне,що купа грошей І не разу живши на світі Нічого не відчував Не звик я щастю радіти І ніколи я не кохав Але якось побачив тебе Милу таку і вродливу Амура стріла вбила мене І я закохався на диво Та все було не до щастя Мені тебе заказали Ні з ким тепер ти не радся Нам треба хутчіше тікати... Я знав що не буде покою І не знав чи зможу спасти Та сказав-Я буду з тобою! Тоді ми на дно залягли. В лісі була в мене дача. Ніхто про неї не знав Ніхто думав там не побаче Принаймні я так гадав. В нас спалахнуло кохання. Ми страстно жили довгий час. Постійно тільки зростання Палало в середині в нас. Та всьому завжди є кінець Нас злочинці знайшли І доля звела на нівець По наші душі прийшли. Я спав тоді у кімнаті. Як почув коханої крик. І давай зброю я діставати Хутко робити таке то я звик. І роздався постріл на хаті Я забіг і побачив її Не встигла вона й закричати Тіло лежить...підлога в крові... І стоять чотири бандити. І зброя у кожного є. Не хочу більше я жити. І стало серце моє. Я з криком побіг на братків. Стріляв я і стриляли вони. Тіло пекло...та я всих убив. І більше не буде війни. В мені було куль до десятка Я почав повільно вмирати І розбитой залишилась хатка І мій труп у ній там лежати. Я думав що буду щасливий. Жити з коханой в раю. Та не треба було так грішити. За гріхи я в пеклі горю. Тож мій друже,ніколи не треба. Ставати на бік криміналу. Бо пряма то дорога до пекла. Я такого тобі не бажаю!

2018-03-02 17:22:30

16

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Олександр Гусейнов

Це важко назвати віршем. Більше віршована розповідь. Одне з перших з того що я починав колись складати))

Відповісти

2018-03-02 17:24:25

Подобається

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

46

44

3447

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5675