О, Анжеліко...

Олександр Гусейнов

О, Анжеліко, моя королева За для Вас я готовий на все в цьому світі Голіруч покладу найлютішого лева Не здолають мене його гострі кігті Я осідлаю чорта, полечу з ним за хмари Накраду зірочок та подарую їх Вам Я безстрашно пройду крізь відьомські чари І за Ваш поцілунок бісу душу віддам Я простий собі лицар, не маю я трона Та хоробрість моя міцніше всіх королів Я здолаю потвор, осідлаю дракона Щоб вогник кохання до мене не стлів Я об'їздив весь світ, бачив купу жінок Та гарніших за Вас немає ніде Любов як вино, зробіть хоч ковток І вранці вже сонце по-іншом зійде Ми об'єднаємо душі в коханні палкому Ми залишимо все і поїдем до мрій Ми підем під вінець, і скажу я на тому -Ти навіки моя, а я навіки лиш твій

2021-01-23 14:28:37

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Олександр Гусейнов

@Валерія Долінос Дякую🤗

Відповісти

2021-01-31 10:25:42

Анна Кроу

Чудово!

Відповісти

2021-06-25 11:35:24

Олександр Гусейнов

@Анна Кроу Дякую)

Відповісти

2021-06-25 11:44:21

Подобається

Інші вірші поета

Сергій, залежний ігроман Вітер дико віяв Я не палю, але сьогодні... Повернись

Інші поети

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Kulbaba_ml

@Kulbaba_ml

Еліна Сірик

@eliksir

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2014

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2380