Я дивлюсь, вона ридає
Олександр Гусейнов
Я дивлюсь,вона ридає Над могилою моєю Отже, все таки кохає Дуже хочу бути з нею Я дурний був що не вірив пішов від неї на війну, але пізно я помітив постріл в сторону мою І лежу стікаю кров'ю Друзі просять - Не іди!!! Та я з пробитой головою Мене ніяк вже не спасти А як раніше було добре До без тями ми кохали Та мій друг лиха сволота Забив клин він поміж нами Таке про тебе розказав А я, дурний, йому повірив Тебе болючо я послав і на війну мерщій поїхав Автомат в моїх руках його тримаю в перший раз Страшно так...зірвало дах І чути вже-Вперед!-наказ... І що із цього я добився? Як вже майбутнього не маю Стоять вінки...моя могила... І в ній я вічно спочиваю 23:38:52
2018-03-05 08:21:48
17
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Олександр Гусейнов
@MARTUSIA15 дякую, але я давно вже не пишу вірші. Я перейшов на пісні)
Відповісти
2018-11-19 21:23:50
Подобається
MARTUSIA15
@Олександр Гусейнов о, то класно, а їх можна десь послухати?
Відповісти
2018-11-19 21:27:21
Подобається
Олександр Гусейнов
Так..на ютубі
Відповісти
2018-11-19 21:28:38
Подобається
Інші вірші поета
Я не палю, але сьогодні... Ти хороша, але не для мене Древо пам'ятає Малий Сашко десь безвісти пропав...
Інші поети
Runke Túr
@Runketur
Nazar Pytsyk
@bez_talanta
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
127
26
4094
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1523