Постать в темряві

Олександр Гусейнов

Історія містична зі мною якось сталась В гуртожитній кімнаті мені чомусь не спалось Ніч так швидко і раптово оселилась за вікном На годиннику Дванадцять,час мені зустрітись з сном Світло вимкнув,роздягнувся та мерщій під ковдру ліг В пустій гуртожитній кімнаті,в ту ніч заснути я не міг Дурні думки у голові,до сну не хочуть відпускати Темрява куштує страх,їй до смаку мене лякати Заліз під ковдру з головою,так безпечніше,вважаю Мертва тиша,порожнеча,та тут лиш я-і я це знаю Невідомо звідки взявся,сильний вітер у кімнаті Вікно закрте,двері теж -Що за ігри біснуваті? Холод взяв в обійми душу,змушує тремтіти тіло Чужу присутність відчуваю-Що за д'явольськеє діло? Ніколи страху я не знав.Був темряви фанатом Тримав її за свого друга,а вона працює катом Вітер все ще не вщухає,для мене ковдра мов броня І вмить,за плечі щось хапає.Підриваюсь хутко я Рука костлява та холодна.Постать в чорнім надімною Довгий плащ та в капішоні-нечисть править,править тьмою Смерть прийшла по мою душу,бувайте друзі,йду від вас Думав я,але даремно,не настав ще мій той час Тільки но її побачив,як нечисть зникла на очах Розтворилась в порожнечі,обернулась в темний прах Вітер вщух,настала тиша.Все скінчилось,все минуло Я заспокоївся і згодом,тіло все ж моє заснуло Чи сон то був?Чи правда чиста?Важко зараз це сказати Адже більше на одинці,в гуртожитку, не залишався спати 10.11.2017

2018-02-17 07:48:29

13

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Олександр Гусейнов

@Юлія Гаргат дякую)

Відповісти

2018-02-18 09:42:17

Подобається

Лео Лея

Вірю. Добре описали. 👍

Відповісти

2021-05-05 15:18:41

1

Олександр Гусейнов

@Лео Лея Дякую

Відповісти

2021-05-05 15:25:49

1

Схожі вірші

Всі

Недоречне (UA)

Ай

жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?

46

5

1945

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5795