Ми зустрілися не в тому часі
Ми зустрілися не в тому часі І долі вже написані давно Кохання мчить по чорній трасі В серцях набралося вино Воно п'янить, воно дурманить Між нами тягу створює міцну Кохання прагне тілом править І поруч бачить лиш тебе одну Та це не фільм, та це не казка В житті не буде все як слід Не наша тут любов і ласка До душ підкрався сильний лід Він заморозить бідні почуття І змусить іншим дарувати нові Ніким для тебе скоро стану я Стоїть стіна замурзана від крові На кулаках біліє штукатурка Та швидко тане у червоній масі Стіна страждає від придурка Бо ми зустрілися не в тому часі
2020-12-13 14:02:07
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Так життєво😭😭😭
Відповісти
2021-03-22 21:06:46
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2968
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5008