Древо пам'ятає
Широкий степ, а в центрі поля
Стоіть одна-сумна тополя
Ми розійшлись, нас вже немає
Та древо все ще памятає
Всю ту любов, всі ті слова
Котрі тоді ми говорили
"Навіки твій, а ти моя"
Такий там напис ми лишили
Минуть роки та почуття
Твої всі зникнуть назавжди
Ти ні та древо памята
На нім відбито слід журби
Минуть роки та почуття
Памятатиме Тополя
Пішла навік без каяття
А я віддав тебе без боя
Колись один гулявши степом
Я познайомився з тим древом
Тополі відкривав секрети
Бо люди то пусті карети
Без тормозів все прямо їдуть
Не помічаючи нічого
Для спілкування не підійдуть
Не мають мізків-хочуть всього
Було так тихо, так чудово
Відпочивати від усього
Від тих людей та злих гримас
Від надокучливих всих мас
Та якось я в життя впустив
Ту, котру так я покохав
Над древом вітер грізно вив
Я дурнем був, а він все знав...
2019-01-20 08:43:45
11
1