Обкладинка - понад усе!
В полоні штучних почуттів Обрав не ту, котру хотів Це помилка, хабний вибір Іду із гри у інший вимір Новий рівень, друга спроба Краса дівиць - моя хвороба На граблі знову наступаю Все по-обгортці обираю А там душа чарівна, ніжна Хороша, чуйна, білосніжна Стосунки з нею ніби Рай Живи, радій, твори, кохай! Але ж обгортка не така І в інший бік веде рука Ти звик красою милуватись І нею всюди хизуватись І знову тиша, знову сам Спокій не даєш думкам Запуск гри - час обирати І знов за старе, щоб програти Душа нікому непотрібна А доля ходить-бродить бідна І лиш краса девіз несе "Обкладинка - понад усе!"
2020-07-11 08:13:55
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
Олександр Гусейнов
@Яна Войвич Спасибі!)
Відповісти
2020-07-11 10:41:35
1
Лео Лея
Це мислення більшості. Нажаль👍
Відповісти
2021-05-05 15:57:08
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Так. Як кажуть - Зустрічають по обгортці
Відповісти
2021-05-05 16:03:01
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12006
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2188