Ненормальні
Майбутнє змін значних зазнало І Хаос світ заполонив Людей звичайних вже не стало Диявол Господа побив Кохання всюди однополе Він із ним, вона із нею Натурал - в родині горе Великий сором над сім'єю Таких суспільство зневажає Таким життя не стане медом Закон суворий їх вбиває Народ живе зловісним кредом Дітей на світ виводять штучно Гріх жінкам народжувати, гріх! Зробити це так просто й зручно Без болю й мук, лиш щастя й сміх Прийшов в лікарню, в тебе щось взяли Чотири місяці чекаєш вдома Час промайнув - дитя дали - Оплати! - одна лише умова А колись жили звичайні люди Хлопець дівчину кохав Такими всі були усюди Та час суспільство зруйнував Однополі шлюби стали нормой Всі хто боявсь з пітьми повстали Планета вкрилась смугой чорной Неформали гору взяли На світ народжувались діти Все більше з нетиповим смаком Почуття нормальних стали тліти Це віяло недобрим знаком Світ не той, та є ще ті Вони ховаються, їх мало Вірять, що десь існує на Землі Місце, яке б їх всих урятувало Там є любов між статю протилежной Там жінки народжують дітей Там всі є вільні й незалежні Земля нормальних, там, людей
2020-02-19 15:33:46
9
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-02-19 15:59:46
Подобається
Лео Лея
Це вже майже реальність. 😨
Відповісти
2021-05-05 15:50:04
Подобається
Олександр Гусейнов
@Лео Лея Це точно
Відповісти
2021-05-05 15:51:04
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2014
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2767