Нечисть
Світанок бачить сильний грім Дощ червоний, він із крові Стоїть пекельний грішний дім Тримається лиш на підкові Там зло сховалось, там нечисті! Їх час прийшов, пора назад А на диявольськім намисті Проводить відьма свій обряд Вона підстилка для чортів! Вона повія для рогатих Кожен з них мав що хотів Насолода для потвор багатих Вона із ними розважалась Хаос сіяла та горе Над невинними знущалась Мертвих душ червоне море Грішний дім збирав гріхи Усі що є, що можуть бути Дрижить стіна, тремтять дахи І грізний рев з небес вже чути Він не витримав, прийшов Божа кара неминуча І пролилась пекельна кров І згинула вся нечисть злюча Добро - добром, та всьому є межа Якщо її хтось хоче перетнути На землю йде творця душа Щоб злісне зло з планети збути!
2020-08-11 18:09:57
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
Дуже емоційно та гарно, молодець 💝😍
Відповісти
2020-08-11 18:11:20
1
Олександр Гусейнов
Відповісти
2020-08-11 18:11:34
1
Олександр Гусейнов
@Svsrch Хорошо👍😉
Відповісти
2020-08-12 10:48:01
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5986
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11074