Місяць
В мене сердце сьогодні вперше заболіло.. Такого не траплялось вже кілька місяців. Я би вийняла його зі шкіри, З оголонех, ошрамлених грудей. І запитала б дивлячись повільно, Чому як скло,  ти ріжеш нутрощі мої. Ти пам'ятаєш всі страшні  прокляття, Згадуєш часи дешевого тепла. У спогадах забутись хочеш, Та там підчікує лише біда. Чи забуло ти, як повний місяць відпускав твої страждання? Як рани медом замастив не давши вмерти? Чи просто мед скінчився... Та місяць повні  оберти зробив. Скажи мені чому ти б'єшся?
2022-09-27 20:28:14
6
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3508
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2207