Легенький вітер
Відьма
Чому мені сумно? Не знаю... А плакати хочу щодня. Сльоза тече як криштальна. По щоці й на скло від вина. Відкрию вікно у погоду, Сумну й таку дощову. А вітер подує зі двору, І висохнуть сльози суму. Доп'ю вино я в цей день, Поїду з місця страшного. Забуду я очі твої. Лиш вітер не забуде нікого.
2018-07-27 02:02:52
15
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Відьма
💞
Відповісти
2018-11-11 09:37:24
Подобається
Інші вірші поета
Стихія Врятуй Ніч Вибач
Інші поети
Muzalevski
@Muzalevski
Kate Bondari
@Kate_Bondari_17
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3278
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1995