Удавати

Alaska

Я знаю, що тобі погано, І що наразі ти без сил. Коли тобі настільки важко, Я розриваюся від сліз... І розривається те серце, І тій душі най так кортить В чоло тебе поцілувати, Й утішать широких пліч. І так вже хочеться сказати: "Поплач, мій рідний, відпусти!" Та все, що можу — удавати... Наївні посмішки свої. Та все, що можу — тільки жити, Не поруч бути — виживать... І все не можу — розлюбити, Хочу я так тебе втішать. Мій подарунок — то радіти... Живи й радій зі мною ти. Для мене ліпшого на світі Повір, ніколи й не знайти... Мій вибір то ковтати сльози, Ковтати з посмішкой лиця... Тобі казати, що все добре, і все в порядку, І що завжди тобою я... Готова тобі дарувати все на світі, Всі свої Емоції, чуття і барви, Все, що тримає живою на Землі... І я буду... Поруч... жити і радіти, Поки не всохнуть ті ланіти... Я буду це тобі вдавати, Й обійми дарувать свої...

2022-09-27 20:55:21

4

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2270

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

2180