Умирая...
Полюбило вдруг холод тепло, И кости нагие зашевелились. Что за силою волю дано так любить, Чтоб сердце живое остановилось...? Чтобы мертвое стало живым, Почувствовав незримую нежность. Чтобы чувства вдруг встали, Ушли из могил, Покинув одинокую тесность. Заплетая косу из прекрасных волос, Сидела она на заборе. Всё ждала того самого,такого любимого, нежного, но До боли живого... Любовь невозможна Меж жизнью и смертью. Хм, скажите тоже) Им не до этого было, Уж мне вы поверьте Песни он слушал её же... Под светом Луны у неё на коленях Засыпал он, не чувствуя холод. А утром всё так же, Провожая у входа, Поправляла она шарф ему теплый... Понимая всё больше, Что не быть так им вместе. И должен был он умереть... Ходила, бродила весь день так в раздумьях, Нарушая покой мертвешей. Настал тихий вечер, Луна поднялась, Она всё так же сидит на заборе. Она его ждёт, час первый, второй Зимой, на северном холоде... А он не идет: день, и другой Неделю уже его нет, Прошел в ожидании так месяц, и год... Но, тут, среди умерших лет, Бродит душа и сидит на заборе, Косы плетёт каждый день. И в мертвой душе той что-то болит, Так пылко рвёться наружу. Что за волей дано нам силу — любить, И потом умирать от неё же...?
2020-12-20 11:31:23
4
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4797
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5717