Твоя песня...
Песня твоя в землю зарылась, В лесной тишине от всех утаилась: Лишь каплю надежды на неё ты пролей И вырастет лес, что всех зеленей. Будет кроной шуршать, Напевать мотив нежный Песни твоей, такой безутешной... И каждое утро думать опять, И каждое утро тебя вспоминать: Где ты? Когда же вернёшься? Споешь ли мелодию такую же нежную, какую ты пел мне в ту бурю снежную? С каждодневным рассветом Вновь рассуждать: Песня — любовь? Но она же печаль? Опять сделать вывод, он будет таков: Песня, как сталь — будто бы лед... Песня, как воздух — так же незрима, Песня — искусство, Безумно красива. Песня, как солнце — так же тепла, Песня, как птица — она так легка, Песня, как горы — весьма далека, Но... Скорее, как ты — на удивление близка...
2020-04-04 16:09:19
2
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2589
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5597