Йому й для нього
Хіба не дивно — так гуляти? Гуляти, геть без ліхтарів... Тривожну осінь зустрічати, Як посеред літа сніг? І зовсім не тримаючись за руки, Тримати так душі теплом...? Назовні холодно і студно, Аби з тобою — вже тепло... І знову в танці бурнім вітру, Виконуєм останній вальс... Як листя, щойно опадале, Як щастя, (нам іти вже час). І знову й знову я дивуюсь — Гуляти геть без ліхтарів... І то так дивно чи так сумно — Без рук тримати погляд твій.
2022-09-27 21:07:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13470
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3161