Йому й для нього
Хіба не дивно — так гуляти? Гуляти, геть без ліхтарів... Тривожну осінь зустрічати, Як посеред літа сніг? І зовсім не тримаючись за руки, Тримати так душі теплом...? Назовні холодно і студно, Аби з тобою — вже тепло... І знову в танці бурнім вітру, Виконуєм останній вальс... Як листя, щойно опадале, Як щастя, (нам іти вже час). І знову й знову я дивуюсь — Гуляти геть без ліхтарів... І то так дивно чи так сумно — Без рук тримати погляд твій.
2022-09-27 21:07:32
5
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3849
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3347