About Love

Alaska

Ні, я не закохалася, Лиш карі очі з розуму звели... І поки сонце-зайчик у них весело гралося, Я чула як десь враз мости звели... Я бачила в обличчі його смуток, У ньому ж бачила красу весни. Та карі очі вщент розбили той комфортний мій закуток, Боялася, й писала то все у листи... Ні, я не закохалася, ви що! Ніколи! Але ті руки мене в полон вели, І доки за межою не залишила скорботи. Ніколи б не відчула я свободи, свободи у полоні доброти... Мені так довго сниться його стан, І ті могутні та широкі плечі. І жити чомусь важко без важких кайдан, Та у його обіймах — набагато легше. Закохатись, справді, дуже важко. "Це не кохання!" — втішала себе я. Але без нього враз ставало чомусь тяжко... Настільки, що наверталася сльоза... Я не кохаю, й не кохала з ним ніколи, І мораль у цих строках проста: Бо кохання — в мить стається і проходить, А любов... Любов — вона одна...

2023-03-26 20:22:26

Інші вірші поета

Йому й для нього Удавати Твоя песня... Белоснежка

Інші поети

Тесса Лавгуд

@caxxap16

kply

@kply

Фія

@sofiaaa_k

Схожі вірші

Всі

Шукати святе в почуттях

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я пам'ятаю. Вибач, я все пам'ятаю. Чому цей біль ніяк не зникає? Час його береже. Мене він, ламає Й душа в нім палає. Пробач за все. Чого ж зберігаю? Усе це лякає. Себе забуваю і душу вбиваю, Та біль все живе. Серце згорає, Розум втрачаю, думки покидають. Ненавиджу це, понад усе. Тебе забуваю. Звички зникають. Віри тепер немає. Кохання вбиває. І допомоги вже не чекаю. Завжди щось втрачаю. Хтось уже добиває, не знаючи це. Можливо, шукала в цім світі святе, Та я не знала, що воно в мені є.

4385

Хрест - навхрест

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Хрест – навхрест в’яжу пейзаж, від учора і до завтра. Кожен жест моїх вдихань має кривду, має правду. Хрест – навхрест мої думки полотно це поглинає. Еверест мого життя чи екватор? Я не знаю. Хрест – навхрест чи треба так? Сподіваюсь, сподіваюсь.. Кожен текст своєї долі витримати намагаюсь. Хрест – навхрест добро та зло. Поруч, разом, нерозривні. Без божеств та без чортів.. Бо живуть усі на рівні. Хрест – навхрест таке життя. І нічого з цим не зробиш. Кожен жест має свій шлях, злий та добрий, ти як хочеш?

1924