У Каті
Постукав у вікно промінчик золотий Ранкова днина розлилась в кімнаті. І вітерець солодкий і пухкий Заплутався в волоссячці у Каті. Вона прокинулась і піднялась на ноги. Надворі щебетали солов'ї дзвінкі. А вдалині, обабіч край дороги Скитались хвилі-мокрі і п'янкі.
2019-06-28 23:00:09
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Євгеній Назаренко
Хороший стих)
Відповісти
2019-06-29 08:13:46
1
Агнія Бурне
@Євгеній Назаренко ніжний-ніжний) дякую
Відповісти
2019-07-01 07:19:25
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2547
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2456