Любов-дар природи.
В дівчину я закохався просту. Знаю, любов - дар великий природи. Серцем сподобав косу золоту, Душу прекрасну, незрівнянну вроду. Встрів я привітну її у саду. В груди тоді щось приємне запало. Хто її викохав гарну таку? Що променисту красу дарувало? Чую навколо весняні пісні, Вогник кохання незгасно палає, Хочеться крикнуть, хай чують усі: "Дівчино люба, тебе я кохаю!"
2019-06-27 21:50:44
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
Як гарно😍😆✨😣😳
Відповісти
2019-06-27 21:56:00
1
Агнія Бурне
@Asteriya , привіт. Так, мені також так здалося. Щось навіяло на морі😉Дякую
Відповісти
2019-06-27 21:57:13
1
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
7671