Усе пройде...
Агнія Бурне
Коли приходить час мовчання, Лік зупиняється на мить. Лунає сповідь і прощання, І в грудях лоскотно щимить. Та лиш Земля зробила круг, Ми бачим знову Сонця світло. Сьогодні ти-мій ліпший друг, І що гнітило - усе стихло. Та варто Сонечку сховатись... Чи зможеш ти повірить в те? Одразу сповідь обірвалась, Та не журись, усе пройде...
2019-06-28 10:45:42
7
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Агнія Бурне
@Де Лайт навіяло щось. То тільки не зрозуміла: про кохання, чи про дружбу🤣
Відповісти
2019-06-28 13:13:01
Подобається
Де Лайт
@Агнія Бурне Знаєш, таке більш братерське
Відповісти
2019-06-28 13:24:00
1
Агнія Бурне
@Де Лайт точно. Це більш підходить😉
Відповісти
2019-06-28 13:24:51
Подобається
Інші вірші поета
ЖУК ТА БЛОХА Загублене серце У Каті Яка краса
Інші поети
Rodrigo Crespo
@rodrigo_crespo
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2911