Уроки життя

Ярина Залужна

Я кожен раз віддаю всю себе без останку І кожен раз я піднімаю свою планку. Від доброти і ніжності, До любові, чесності й гідності. Я кожен раз отримую науку, Про тих, хто не подасть у біді руку. Хто зробить все, щоб ти втонув, А хто ще жоден раз не обманув. Я кожен раз стаю сильніше, А коло друзів все рідше й рідше. Хтось заслабкий, хтось — надто сильний, Та поруч ті, що завжди вірні. Я кожен раз молюся Богу, Щоб дав ті сили на життя дорогу. І кожен раз я йому вдячна За те, що сила моя неосяжна.

2023-07-30 14:59:57

Інші вірші поета

Прірва Сила в кожному Любов — це завжди двоє Вінець гордості

Інші поети

Anna Tykholiz

@westofcoast

Visha

@cuckoo_brunette

Sp Sp

@sp123

Схожі вірші

Всі

Don't know what to do

Nora

I wanna making you laugh, I wanna making you smile. Please do not kill this love, I'm only touched you while You was wondering by my warmth. I don't know what to do without you; So many days ago you brought Small hope into my boring life, too. Blue eyes like an immense ocean, Your first words like a dream. I'm fall in love with you more, However reckless it may seem. My little devilish angel With radiant smile, You are my own danger. I will always stay inside Your hot heart. You taught me, that memories Are never die, So for me it isn't very dangerous. You are here, but at a so long distance Of many kilometers in eternity. Your care and worry about me amazed My heart. Next to you is no adversity. I don't know what to do without you, My first and single soulmate. Don't kill this love, don't kill me too... Our love appeared from my hate. It is a turning point now, So what will you choose? Yes, you don't know, how... But we really cannot lose! ____________ And there is nothing more pleasant yet than to feel the love of a person who hates everyone now. Перевод на русский: https://www.surgebook.com/anastasia_chan/blog/7abtu0i © (Copyright, 2019) ⓝⓞⓡⓐ

5521

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1644