Наше шаленство
Мені так подобається те божевілля, До якого ми щоразу з тобою доходим. Це те саме безалкогольне сп'яніння, Яке одне одному під шкіру вводимо. Коли завмирає подих і руки втрачають контроль, У кожному погляді, дотику — бажання й любов. Коли до сердець вже дібратий пароль, А в жилах нестримно пульсує кров. Поза часом і простором у хвилі спокус Торкаючись вічності одним порухом рук, Наповнюємось ніжністю, а від дотику вуст, Серце шалено зупиняє й прискорює рух.
2023-09-25 13:00:47
3
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
Дуже чуттєво написано. Атмосфера просто чарівна 🌹
Відповісти
2023-09-25 13:02:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2063
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5816