Любов — це завжди двоє
Ярина Залужна
Любов — це вогнище і не одне. Воно у двох серцях палає. Та інколи таке буває, Поки один цю істину збагне, У іншого воно згасає. Це вогнище не може бути вічне. Його потрібно живити дровами, Та ще й щоденно, не щорічно. Ось це і робить нас рабами. Хтось вкладає у вогнище всю душу, А інший для нього і пальцем не порушив. Один віддає усе і гине, Інший лиш користає з цього і радіє. Цей цикл буде безкінечним, Допоки всі не знайдуть своє. Допоки до людей не дойде, Що любов — це завжди двоє.
2023-03-04 18:29:00
3
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
Ви продовжуєте мене дивувати і чарувати цими віршами. Я не можу описати свій захват словами!
Відповісти
2023-03-06 08:06:43
Подобається
Ярина Залужна
@Сандра Мей вау, ваші слова мене надихають надалі творити)
Відповісти
2023-03-06 08:07:31
1
Сандра Мей
@Ярина Залужна з нетерпінням чекатиму нових робіт.
Відповісти
2023-03-06 08:08:28
1
Інші вірші поета
Ти лежиш горілиць... Прогулянка містом Нескінченний пазл Прірва
Інші поети
Creatore di poesie
@Creatoredipoesie
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3102
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1807