Чотири сезони
Хочу гуляти з тобою по місту Під теплим літнім дощем. Коли краплини мокрим намистом Стікають щасливим лицем. Не соромитися сміху і танців Адже коханню немає меж. І серед сотні тисяч самозванців Я розпізнаю твій силует. Хочу гуляти з тобою по місту, Коли дерева вдягнуть багрянець. Коли журавлі у вир полетять урочисто, Сповіщаючи про тепла кінець. Бігати по шумному листі, І радіти як діти малі. Та не залежно в якому ми місці, Разом незмінно рухатися далі. Хочу гуляти з тобою по місту, Під тихий сніговий вальс. Хоч в наших розмовах не буде змісту, Головне, щоб у них не звучав фальш. Ховатися від холоду разом, Танучи в найпалкіших обіймах. З чашками чаю і пледом, Потонути у неймовірних фільмах. Хочу гуляти з тобою по місту, Коли все навколо цвіте. Коли весну, таку невинну і чисту, Ластівка на крилах принесе. Разом милуватися першим цвітом, Вдихати на повну перші дзвіночки тепла. Хочу з тобою мандрувати світом І вірити що нашій історії не буде кінця.
2023-09-21 13:56:24
2
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4258
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4422