Коханці.
(18+)
Вони таємно зустрічались, Адреналін їх захопив. Без пам'яті вони кохались, Проте ніхто з них не любив. Вона в авто його сідала І вони мчалися у даль В якомусь лісі зупинялись І він зривав із неї шаль, Вона тремтячими руками , Знімала з плеч його пальто, Обпершись обома ногами, Об його збуджене єство Він швидко зняв з неї сорочку, Й відкинув ніжно на сидіння, Губами впився в її шию Немов вода в чиєсь коріння Куйовдив пальцями волосся І грався із її соском А губи опускались нижче І зупинились над лобком. Гаряче тіло вигиналось Мурашки бігли табуном Він пестив пальцями тендітно Ласкав завзято язиком... Вона підвелася граційно, Вся збуджена,уся шалена, Мов кішка стала на коліна Й торкнулася до його члена... А він дививсь у її очі Зіжав в кулак її волосся, Напружено чекав фіналу– Та це чомусь не відбулося ... Продовжили вже на капоті... Вона обперлася руками, Свою тонку прогнула спину, Він увійшов до її лона І це все було беззупину. Чим раз і поштовхи стихали, А дихання було все важче Вони стонали і стонали, Бо їм було все краще й краще... Ось пік...Ще трохи... Він втомився... Вкусив її за мочку вуха, А потім плавно зупинився. І ось мурашки знов промчали, А потім сильно обпекло, Вони хвилину так мовчали, А потім сіли у авто. Він запалив свою цигарку, Відкинувшися на сидіння. Вона вдягалась неквапливо, А у ногах було тремтіння... Поволі пристрасті вщухали, Вона дивилась у вікно І всю дорогу так мовчали, По трасі мчалося авто...
2020-10-10 12:33:45
6
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2698
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10392