Останній лист

Худший из людей

Моя дитина - квітонька моя Ти пам'ятай, я завжди лиш з тобою І те що час забрав мене, то не біда Я буду поруч, як б не склалась доля. Біда не раз ще дасть про себе знать Ти витримай всі повороти долі І будь незламна все своє життя І я не дам тебе в образу болі Мій кожен сантиметр душі - лиш твій Вся моя суть - у образі твоєму Доню моя, прости мене за все! Що мало часу я була з тобою Я так хотіла б бачити твій сон Всі свої дні лиш розділять з тобою Але не буде гарного кінця Не стане так, як ми хотіли двоє Моє ти серденько не плач, я ж не помру Я безкінечна мить в твоєму серці Тепло в середені душі то я І те тепло сильніш моєї смерті Тяжкі моменти всі скоро пройдуть Та ангелом і я невдовзі стану Щоб пролетіть сюди, увесь цей путь Щоб дать все те, що мала б дати мама.

2020-05-18 16:03:04

Інші категорії

Для дітей Пейзажні Для підлітків Філософські Любовні Ода

Інші поети

Princess Mwas

@princess_mwas

secret

@secretnoclue

Erza L'enfer Du Mal

@Queeny_anime

Схожі вірші

Всі

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

3920

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

6172