Останній лист
Моя дитина - квітонька моя Ти пам'ятай, я завжди лиш з тобою І те що час забрав мене, то не біда Я буду поруч, як б не склалась доля. Біда не раз ще дасть про себе знать Ти витримай всі повороти долі І будь незламна все своє життя І я не дам тебе в образу болі Мій кожен сантиметр душі - лиш твій Вся моя суть - у образі твоєму Доню моя, прости мене за все! Що мало часу я була з тобою Я так хотіла б бачити твій сон Всі свої дні лиш розділять з тобою Але не буде гарного кінця Не стане так, як ми хотіли двоє Моє ти серденько не плач, я ж не помру Я безкінечна мить в твоєму серці Тепло в середені душі то я І те тепло сильніш моєї смерті Тяжкі моменти всі скоро пройдуть Та ангелом і я невдовзі стану Щоб пролетіть сюди, увесь цей путь Щоб дать все те, що мала б дати мама.
2020-05-18 16:03:04
8
0
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1239
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2595