Життя як сон
Володя Винтоняк
Життя що воно це слово означає, Говорять живи на повну не марнуй а ні хвилини, Радій кожному моменту сонячному дню, Яка наївність, аж дивує мене, Адже життя для мене це мука серцна і психологічна, Виснажлива мука позбавлена будь якого інтересів, не радіє то сонце за вікном, Ані музика, танці, і спів солов'я, Темною хмаркою мою і так пригнічено мої почуття закрите, О якби хотілося покінчити з цими життям, Але є люди які хоть і не довго але сумутимуть, Тільки це тримає мене на цім світі і не дає заснути цим блаженним сном, Блаженно о як привабливо це звучить, Тихий і спокійний сон як хочеться пізнати цей плід насолоди, Але тримає на цім світі люди хоч без сердечні, злі, і байдужі то твоїх почуттів, Тож що ж скажу я вам одне живіть живіть і радійте лише собі і для себе, Адже вас ніхто не буде слухати ні ваші проблеми ні прийме ваш біль, Тільки сміхом кинеться, прошу живіть живіть ради себе.
2021-05-02 10:29:30
3
0
Інші вірші поета
Диво одне в мене Як мені важко Навіщо мені таке майбутнє
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3785
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1721