Твой ангел

Поліна Богаєвська

Сгнившая кожа и тысячи ангелов рядом, Я, может, пугала тебя до дрожи, но вопреки Мои песни в душе твоей навели порядок, Ведь риски с ума сойти со мной велики. Сгнить заживо в мире этом я не позволю, На тебя счастье имеет огромные виды, И пускай частично ты снова не очень доволен, Всю свою злость оставь, к ногам сложи и обиды. «Пусть грустно отныне не будет» — на ухо шепчу, Твой ангел хранит твою душу и служит покорно. Хоть мне в живом теле осталось совсем чуть-чуть, Я не позволю тебе затесаться в ряды беспризорных. Зажившая кожа, слегка потрепаны раны И не смотря на твой ярый протест, Я буду здесь, я буду рядом, Пока реальность тебя не разъест…

2022-12-17 12:45:27

Інші вірші поета

я не розумію твоєї мови Звезды шепчут Ты посидишь со мной? Витягати з ліжка

Інші поети

TEJA

@TEJA

Cammie

@Cammie

Марія Міль

@mood_mare_

Схожі вірші

Всі

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

8307

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1168