Вагомий внесок
В холóднім серці, що хвилин з 15 тóму Билося між стін лабораторій, Останній імпульс не помітить лаборант. Він вже забув ціну екстра́кту із істот мале́ньких, Інколи бува потво́рних - Його згада́ли у статті про нóвий грáнт. ⠀ Жорстки́ми фразами, роздаючи́ чіткі команди, На́товп розганя́ючи навко́ло, П'ятихвили́нку починає президент. Сьогодні з радістю згадають прáщурів І навіть то́мним нагадають словом, Що повтори́ти зможуть вдáлий прецедéнт. ⠀ В ефір потрапить зрóблена на скóру руку, Ґáджету підкóшена афіша, Заполоня́ючи весь простір для думóк. По колу очі жебраків все бігають, а я блукаю, Гóсподи, не відчуваю тиші Крізь синтетичний запах лісу і гілóк! ⠀ В хатáх, що досі сти́гнуть на окóлицях країни, У зáсіках підстерігáє вітер Знеси́лених, що тя́гнуть натюрмóрт. Немає діла їм відтóді і дони́ні До грáфіків до ваших, до латинських літер. Не має сенсу тут ваш імпорт і ескóрт. Куди молитися? Куди звернутися по правду ту, Що в книзі описав творéць? Яку оспівували бáрди і поети. В суди. В які зайди - хоч будеш ти орáтор, чи митець, Дия́вол, пáрубок, чи слю́сар, чи агнéць... Палай! Гори у пеклі ця знедóлена планета! ... То був прибли́зний зміст Сучасного, на жаль, естéта, Що буде й далі з себе кóрчить Мойсея. Та навіть згинь сьогодні чóртова планета - А на орбіті буде грати "Одісéя"!
2020-05-27 23:00:47
4
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2058
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1930