Pо́llice vе́rso
⠀Десь у відкритім морі,
Де повний місяць,
Човен пропливе поволі повз
І не помітить.
Чобітком по ньому гуц щосили
- Все марно,
Чорна смуга на воді між дво́ма
Примарами.
⠀
Поза зоною і поза радарами,
На просторах солоних, віддалених,
Без ракетної зброї сигнальної,
Переможений, та не зла́маний.
⠀
Ти підхо́пиш мене і проне́сши
Над очима і вверх руками,
Що показують по́ліче ве́рсо,
І заде́рті під батога́ми.
⠀
Що ти знаєш про поліче версо?
Не шукай стародавній Рим,
А постій п'ять хвилин у черзі
Поміж кіл і рядів вітрин.
⠀
Там, дивися, охайний батько
І маленька його донька́.
Тільки що це на ній? Фуфа́йка?
А у нього бухло в руках?
⠀
Що ти знаєш про поліче версо,
Коли пишеш свої рядки?
Коли душу вливаєш, сердце,
Та для когось ти - архетип.
⠀
Ти все знаєш про но́ві кризи,
Пам'ятаєш старі часи,
Та не знаєш, що справжній ризик
То є криза у голові.
⠀
І шукаєш ново́ї рими,
До стабільності і життя,
Та отримуєш задоволення
Від злиденного каяття.
⠀
Ти ніколи себе не пробачиш,
І рятуєш мене завжди,
Лиш для то́го, щоб все, що бачив,
Я за тебе приніс в світи.
16.10.2020
3
0