Павук
На підвіко́нні сиро́му, десь між сенпо́лій, ало́є Шмат мішкува́того све́тру переріжу надво́є. Старий годинник в поло́ні все мовчить і ляка́є, Він на відміну від мене щось пам'ятає і знає. В пилу́ знайду медіа́тор, посміхнуся повільно. Згадаю як був від жахіть тоді вільним. І побігли рядки по судинам сполу́к, Це моє павутиння і я в ньому - павук!
2020-05-27 22:35:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4750
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5228