картина
virvechka
ковзнути вимараними руками по тихому склу що тягнеться по підлозі пожованим шматтям — стулки пельку! — кричать з перших вікон квартир а ти їх змінюєш і змінюєш проміння місяця танцює і крутиться темнота навкруги лиш би не захлинутися тим що стало далеким в осерді¹ не придумуєш кварцу сталевих нот немає потреби носити старий блокнот писати непотріб зі слів очевидців тобі чужих [ну, чому ти затих?] герої не пишуть свої помилки вони продукують щасливі фінали тоді ж виходить що ти антагоніст і хороший сюжет не твоя обітниця а криваві руни що малюють кирилицею вповні згасають на виході [не відходь] як чекати досягнення своїх помилок вони рідні у зв'язці працюють завжди арканять першого другого проковтують глузд «дивлюся, на себе» — шепочеш — «і сам з себе сміюсь...» блідість лиця — це початок лише в нікуди. примітки: осердя¹ — замкнене утворення навколо серця; перикард.
2022-10-14 10:34:27
5
0
Інші вірші поета
із тіні ПОВЕРНИ доДОМУ порожні вулиці ідилія.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2336
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4826