борги
попередження: авторська пунктуація я завжди виплачую борги з тривалим інтервалом, але все ж; роблю помилки, [як інакше?] і розвиваю теорію  власної жалюгідності — інше з поміж тим; мішаю домішки практичної цинічності. не виходить спати  вечорами  з несправними каліцтвами, тому купую краплі проти втоми гойдаю, вигодовую страхом  дияволів, поячи власним упередженням, і полюси землі  рівняються недосяжним. звисока розмовляю з першим пересічним, в кишені не маючи ні гроша, але ж дивацтва, то не потворність — то неповторно, тільки з присмаком мигдального  молока, котре і так не вживаю, а по ідеї б мала. тягну з розмовами, а власне і з життям; наперед проговорюю: «я — і н ш а!» — але все ж така, щоправда, з рамками вічного (недо)спокою лиця. недосконалість у фразах хапає за живе, мертва без цілі як огризок горизонталі так і не проведеної на аркуші. раніше виплачувала борги, закриваючи двері, зрештою ж перестала гратися у вигадані звинувачення.
2022-12-05 22:39:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2098
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13083