ідилія.
(18+)
хіба можна відновити щось мертве, воно зникає у простір, перероджується у щось нове і на тому самому місці зникає безслідно за мурами довіри, хибної надії і чергової віри, а коли їх обох попросять ті вже не пригадають чиє то було обличчя та і чи взагалі воно було за власною шкаралупою так добре ховатись •ти ніколи не справжній• •ти ніколи не зморений• у тебе немає відчуття підтримки у тебе є лиш ти і мокрі цинічні цифри — а чому вони намокли? — бо, мабуть, ти ще була при них а сьогодні з а б у т а ще тоді писала, що ця війна нас розлучить з тобою і тоді на безкровному тлі сформувався вислів страшний: ⠀ я знову буду одна ⠀ як завжди ⠀ у цьому іронія долі, хіба ні? ⠀ не сміюся [та і се вже занадто] у мені злість кипить нарівно з сухими безбарвними ґратами і хто б попросив сказати який наразі день я б зголосилася аби заткнути власний фальцет а потім, мабуть, пришила б власне свого рота ⠀ після тебе ненавиджу свій власне голос ⠀ власне мовчу і губитися стала частіше все стало таким сірим малює на кордонах відлуння п р о в и н и але чия вона? трохи моя та трохи твоя так, з двох частин складають суцільний пазл і навіть якщо ти навпроти і навіть якщо ти забралась цього вже вистачило б щоб зрозуміти що я неповна щоб зрозуміти що я вицвіла на багні м а н і п у л я ц і й і потім таки вродила так само як і ти ⠀ [зламалась] ⠀ то трохи дикість чекати поки хто перший напише ловити густий туман і закривати його в бомби така вже реальність що зробиш? будь-коли будь-де кричати: — тихіше. ніби кишки з-під серця вирвеш а потім запустиш у першого зустрічного нехай сам розбирається а тобі вже доста щось гризти і перетравлювати який в цьому сенс? думати? адже з половиною серця важко щось відчувати тоді нам потрібно повертатися знов до початку і губитися у виразах які мов вири-нариви самі тебе вириють ⠀ воно того ніц не варте… ⠀
2022-10-30 19:53:55
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8749
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1469