Яблуневий сад
У яблуневому садку сиділа,
І тихо, щось собі плела під ніс,
Про ніжність почуттів я говорила,
Про те, як сонця сяйво день приніс.
А яблука смачні і соковиті,
Такі чудові у спекотний день,
Та вже не гріють мене сонця квіти,
Бо вже пройшов на серці березень.
Подує вітер і відчую руки,
Що тихо доторкаються плеча,
Що забирають із собою муки,
Які несу, гуляючи в квача.
І силует, що з вітру вийшов рідний,
Мене у танець ніжний запросив,
Та закружляли ми із ним, мов діти,
Він вальсом мою душу полонив.
У яблуневому садку стояла,
Не знаю, чи сама тоді була?
А, може, правда з вітром танцювала,
А, може, просто мріяла одна.
2018-08-06 17:32:53
7
0