Настане час
Вер Веріґо
Настане час і всіх засудять За підлість, гордість, нелюбов, Страшного звіра вмить пробудять Й проллється в полі людська кров. У горі люди дуже схожі, І нас єднало це завжди, Але прошу, забудьте гожі, Вам підлі наміри бридкі. Від злості краще нам не буде, Лише погубимо дітей, Вони не винні, не забудуть, Тоді настане "Горе - день".
2018-02-20 11:41:38
13
0
Інші вірші поета
Серце у Бога Ось рука моя Колись твої руки... Пограємо в гру
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Victoria H
@gl9victoria
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4984
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5106