На підвіконні квіти

Вер Веріґо

На підвіконні квіти, Прекрасний день минув, А ти стоїш не вдітий, Ти голий від цих мук. Там повний місяць в небі Збирає вовкулак, І руки свої темні Протягує на дах. "Тебе ми не врятуєм!",- Кричать довкола всі, "Ти кличеш нас, ми чуєм, Не бійся, не глухі." І ти стоїш мов скеля, Не відчуваєш мук, Обвалюється стеля, Летить твій сильний дух.

2018-02-18 18:23:12

Інші вірші поета

Рани заживають Дівчина Світ Настане час

Інші поети

John Sarah

@Watiri

White_Fox_

@White_Fox_

Ольга)))

@levolga

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13525

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17056