Світ
Жорстока гра людей, їх долі В кайданах руки, людські волі Бажання бігти від людей, Не бачити останній день. На вікнах ґрати - ми в неволі, Пов'язка на очах - ми в полі, Смертельна гра, проймає страх, Ми не птахи, ведуть на дах. Ми не літаєм, не живі, Ми, ніби, дикі кажани. Ми бачим волю, бачим світ, Але летіти туди гріх. Проймає страх, коли вони, Качають гойдалку, і ми Не можем втриматися знов, І потрапляєм у полон. Майбутнє "чао"нам сказало, Рукою світлой помахало, Можливо, десь там є життя, Але немає вороття.
2018-02-15 19:22:59
14
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4042
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4406