сенси
varyat
а сенс є у тому, що сенсом є ти сенсом є усі твої неземні світи виписані літери, списані чорнила все пам’ятає твою мову тіла сенси є в тому, що сенс це є ти ти починаєш мій світ, тобою він кінчається ти палиш мої старі мости ти робиш так, що свій цей хитається а можливо сенс є у тому, що сенсу немає немає нічого й нікого немає немає води й землі немає немає тебе і відповідно мене немає а якщо сенс є у тому, що сенс – це любов це коріння, це основа з основ якщо так, тоді сенси є всюди і їх зможуть відшукати люди сенс є тому що сенс – це обійми сенс є тому що сенс – це завершені війни сенс є тому що сенс – це життя це твої пульсації, це твоє відчуття сенс є у тому що сенс – це є ти
2021-02-15 21:12:29
2
0
Інші вірші поета
hold #gameover холодна моя кава голос/слова
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5240
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12828