холодна моя кава

varyat

вже холоне моя кава й вітер свище всюди це якась дурна підстава це якісь смішні етюди будуть лиш порвані душі в фільмі п'яні тіні в рекламі спалені вірші в ефірі загнані голки, глибоко в шкірі лише один змах й лишиться п'янка любов на килимах лише один змах й залишаться титри у старих фільмах лише один змах і будеш ти огорнута в обіймах і буде світло, і буде небо і будуть струни, і буде щось а будуть струни лежати під ногами а вірші будуть читані ночами а слова будут вимиті дощами крила будуть спалені, вони будуть різані ножами ти дивись, щоб було як в фільмі ти слідкуй, щоб була потреба ти слідкуй, щоб слова одержимі говорились тобі й лишались край неба лиш слова невагомі сказані в очі лиш вони будуть вписані у альбомі лише очі твої квітучі пам'ятатимуть небо й спалені крила

2021-02-15 21:09:49

2

0

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

37

4

4320

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

50

13

1422