Журналіст

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

Будь ласка Вам одне питання Так Панове Тільки навмання Я маю вам відповідати Адже репутація моя Не має постраждати від уваги Будь ласочка Будь ласка Так І що ж мені у вас питати А хто у вас тут світ А хто тут ви А хто усі Хто має право так казати і Притому так Ну як би так коректніше Ну якби так Ну добре То й наступний Не зможе так Як можу я Можливо Що і я щасливий Можливо й я Можливо й так Бо репутація моя Висить лиш на одному стилі Спілкуватися із вами Ніби лікування Сестра Плацебо Увімкни це Мені так треба Їм так треба Всім так треба Це як А я не знаю Треба Спитати і про це То хто у кого В кого хто І хто є що І що є хто Навіщо о Нізащо о Не знаю ю Напевно а Напевно Може Я й ніхто Напевно може Що не може Напевно так Напевно зникли всі питання На певний час

2023-06-10 21:50:03

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Генрі крадієць сенсу

Виникло питання До уникання Итанння закінчено Таємницею

Відповісти

2023-06-11 05:46:19

1

Генрі крадієць сенсу

Супер вірш 👍

Відповісти

2023-06-11 05:46:34

1

ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ

@Генрі крадієць сенсу дякую

Відповісти

2023-06-12 18:29:01

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11394

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4824