Без назви
(18+)
Я зрілий, ніби червоний помідор І гарячий, ніби самець горили Я хитрий, як восьминіг І викупаний, ніби водоспад Нещодавно мене викупили з рабства Світ такий приємний і сонячний Вітерець колише стовбури пальм І ледве торкається моїх слідів на піску У той же момент Нудно! Лишень схопишся за чайку А вона тобі Я, прохолодна, ніби, пательня Я, самодостатня, неначе, мозок, людини Я, так, хочу, тебе, любити Мені невідомий страх Я чорний, неначе порох На далеких землях Чекає на мене хтось Хтось І порятує Хтось І уся на світі ртуть Хтось І амінь цьому велетенському ХТОСЬ (01.04.24)
2024-04-02 13:16:13
3
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3313
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
45
44
2154