Ренесанс Руки (автобіографічний вірш)
(18+)
Нарешті настав той життєвий період Коли ти засинаєш обіймаючи власну шкарпетку Замість м'якої іграшки Тепло та холодно Вранці виходиш на вулицю викидати сміття Бачиш як у окулярах відбивається дим Це ти палаєш Ну й добре Ти сам несеш себе у металобрухт І ще й показуєш при цьому усім типу Дивіться дивіться я неслухняний Я живу за власними правилами Наче велосипед Далі сон після обіду під наглядом міліції Вони стоять біля тебе Немов біля святого Іллі Пожирають очима Немов старі тачанки новий танк Гаразд І це мине А власне Чим людина відрізняється від старої протитанкової міни? Така ж мала і велика одночасно Незграбно лежить собі на землі Розрахована на велику масу але вибухає від найменшого дотику Я себе тепер так і називатиму Людина ПТМ *після теракту молимось* Ввечері усе як зазвичай Вчені нобелівські лауреати залізли у твій будинок через ноутбук Сіли собі на табуретку і такі типу Ну що розповідай Як там твоє ніщо? А я кажу та нормально панове проститути Не йму віри автомобілю А потім ти лягаєш спати У великій упаковці з під серветок Із написом I love you І течеш собі наче лайнер У життя крізь дрімоту
2022-10-30 10:36:26
7
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1957
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4825