Ренесанс Руки (автобіографічний вірш)
(18+)
Нарешті настав той життєвий період Коли ти засинаєш обіймаючи власну шкарпетку Замість м'якої іграшки Тепло та холодно Вранці виходиш на вулицю викидати сміття Бачиш як у окулярах відбивається дим Це ти палаєш Ну й добре Ти сам несеш себе у металобрухт І ще й показуєш при цьому усім типу Дивіться дивіться я неслухняний Я живу за власними правилами Наче велосипед Далі сон після обіду під наглядом міліції Вони стоять біля тебе Немов біля святого Іллі Пожирають очима Немов старі тачанки новий танк Гаразд І це мине А власне Чим людина відрізняється від старої протитанкової міни? Така ж мала і велика одночасно Незграбно лежить собі на землі Розрахована на велику масу але вибухає від найменшого дотику Я себе тепер так і називатиму Людина ПТМ *після теракту молимось* Ввечері усе як зазвичай Вчені нобелівські лауреати залізли у твій будинок через ноутбук Сіли собі на табуретку і такі типу Ну що розповідай Як там твоє ніщо? А я кажу та нормально панове проститути Не йму віри автомобілю А потім ти лягаєш спати У великій упаковці з під серветок Із написом I love you І течеш собі наче лайнер У життя крізь дрімоту
2022-10-30 10:36:26
7
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1180
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1326