Пробач...

tata

Не покидай мене сьогодні, Прошу, не залишай вночі саму, У сні без тебе, я як у безодні, Тону, тону та все тону... Мені шкода, зостанься на хвилину, Хоч знаю, що взаємності уже нема... Можливо, я знайду її іще краплину, Скажи ж ти, що роблю це не дарма. Благаю, опліч будь зі мною, Прокинься поруч, обіймаючи мене. Ця моя мрія не є такою неземною. Пробач, що покохала так тебе... ~ tata ~

2022-01-27 00:32:23

Інші вірші поета

Моя головна героїня Вальс Друзям Твоє ім'я

Інші поети

Редан Марво

@andrey_mayorov

purple_ninja_dragon

@purple_ninja_dragon

Ніколас Велес

@Sun_Moon_shine

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2411

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1781